1 червня 2011 року відбулося виїзне засідання Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України на тему: «Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» як осередку української духовності (в контексті підготовки до відзначення 200-ліття Т.Г. Шевченка та 300-ліття Г.С. Сковороди»).

За повідомленням сайту українських національних новин, у засіданні комітету мали узяти участь представники Громадської гуманітарної ради при Президентові України, Міністерства культури України, фахівці музейної та пам’яткоохоронної галузі, представники громадськості. Це ж джерело повідомило, що, зважаючи на низку звернень та публікацій у ЗМІ, комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам’яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо. Зокрема УНН стверджують, що члени Комітету разом з фахівцями музейної справи та охорони культурної спадщини планують виробити колегіальне рішення щодо подолання негативних тенденцій у діяльності заповідника, убезпечення його від руйнації та сприяння його розвитку.

На місце Комітет прибув майже усім керівним складом: голова Володимир Яворівський, заступник Ярослав Кендзьор, секретар Вікторія Дем’янчук, голова підкомітету у справах релігій Михайло Косів, голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, культурно-просвітницької та мовної політики Павло Мовчан. Також у роботі виїзного засідання взяли участь голова комітету з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.  

По приїзді до Переяслава-Хмельницького учасники здійснили покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку на подвір’ї садиби лікаря А. Козачковського, де розташовано Музей Заповіту. Звідти автобусом гості прослідували до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – першого вітчизняного історико-етнографічного скансену. Після зустрічі з представниками адміністрації, у форматі запропонованої екскурсії вони оглянули архітектурні об’єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев’яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Т.Г. Шевченком на малюнку «Верби в Андрушах». Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого Музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. «Рятувальна команда», як висловився про своїх колег голова комітету В. Яворівський, побувала у Музеї українського рушника, Музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130 річницю дати внесену до календаря ЮНЕСКО) та інших об’єктах.  

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала сумнозвісна Михайлівська церква – пам’ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ «Переяслав» та релігійної громади УПЦ МП. Історія її рейдерського захоплення та подальшої передачі вірним цієї конфесії вже набула загальнодержавного розголосу. На сьогодні, два музеї, згаданий музей одягу, експозиція якого демонтована, та Музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням. Про це засвідчує і той красномовний факт, що навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір’я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам’ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра. Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкульспадщини А.М. Вінграновський та його заступник Я.Я. Діхтяр. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету.  

Реакцією на таку ситуацію стало занепокоєння та обурення присутніх. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став. Разом з тим, 21 квітня цього року міністр М. Кулиняк не мав жодних проблем з відвідуванням приміщення, де розташований Музей-діорама «Битва за Дніпро у жовтні 1943 року» у вихідний день (четвер). Невже, існує певна вибірковість, адже турбота про пам’ятки та музеї є компетенцією як Мінкульту, так і відповідного комітету ВР. Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого. Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників. Також слово отримали представники наукової та культурної інтелігенції. Свій виступ мав і директор НІЕЗ «Переяслав» П. Довгошия. Збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували існуючу напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи. Взаємні апеляції подекуди виходили за межі формату засідання.  

Вже після завершення роботи засідання комітету мали місце також погрози та образи, що їх отримав автор даної публікації та ще деякі учасники зібрання на свою адресу. Навмисно залишимо їх поза увагою, адже основним результатом приїзду до Переяслава-Хмельницького «рятувальної команди» стало надання усім небайдужим до долі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» упевненості у тому, що справа його збереження набуде більш конкретних дій.

Насамкінець, з приємністю слід відзначити, той факт, що, попри різне політичне представництво, учасники засідання виявили одностайність в усвідомленні значення НІЕЗ «Переяслав» як визначного культурно-духовного центру України, музейної перлини світового значення. Відтак «місто музеїв» має шанс зберегти національний статус одного з основних об’єктів своєї інфраструктури, а сам заповідник залишитися окрасою міста та країни в цілому.  

Кандидат історичних наук,

голова громадської культурно-просвітницької організації «Переяславський Скарб»,

член редакційної колегії журналу «Музеї України»

Тарас Нагайко.