Археологічний музей
У
1967 року відкрився археологічний музей, що вис-вітлює історію
Переяславщини в археологічних матеріалах з найдавніших часів до
половини ХIII ст., до татаро-монгольської навали.
У
вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці
розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки. Павільйон
споруджений у 1957р., дещо пізніше в ньому була побудована експозиція
археологічного музею.
Близько
15 тисяч років тому, в пізньому палеоліті на Переяславщині з’явилися
первісні люди. Багато років пройшло,поки вони винайшли лук та стріли,
які зараз експонуються в музеї разом з знаряддя з кременю. З часом
первісні люди приручили тварин, навчилися землеробству,з’являються нові
види знарядь з кременю: сокири з зашліфованим лезом, тесла, свердла,
мотики, серпи, що представлені в вітринах музею. В епоху неоліта
з’являються човни та плоти, розквітає рибальство,навчаються робити
кераміку, зароджується ткацтво. В музеї експонується одна з перших на
території керамічна посудина V - IV тис. до н.е. (Дніпро-донецька
культура).
На землях Лівобережжя Середнього Подніпров’я пройшло багато племен, які залишили за собою різноманітні сліди.
Трипільська культура репрезентує
нову епоху - енеоліт (мідно-кам’яний вік). Для них характерні такі
знаряддями як крем’яна сокира, кам’яна та кістяна мотика, тесло, ніж та
серп, знаряддя з міді які представлені у вітрині.
Епоха
бронзи (сер. ІІІ - поч. І тис. до н. е.) відзначається винаходом
штучних сплавів міді з іншими кольоровими металами - бронзи. У вітрині
експонуються: провушна мідна сокира, бронзові кинджали, одновушковий
кельт, вістря спису листовидної форми з довгим пером, пластинчатий
браслет з карбованим орнаментом,безвушковий шестигранний кельт,
бронзовий однолезовий ніж, шпильки з петельчастими голівками та вістря
спису з прорізами.
З поселень скіфської доби походять
знахідки керамічних посудин, пряслиць, ткацьких грузилів, побутові речі
та прикраси, що експонуються у вітрині.
В
експозиції демонструються два унікальні шоломи. Залізний шолом,
складений з окремих пластинок - "лусочок” та суцільнолитий шолом з
золотистої бронзи,виготовлений у V ст. до н.е. майстрами Греції або
міст-держав Північного Причорномор’я. З Греції походить представлений в
експозиції таз-лутерій V ст. до н.е.
Для
зарубинецьких поселень (III ст. до н.е.) характерне розміщення
компактними групами, так званими гніздами. Населення займалося
землеробством, скотарством, рибальством, бортництвом, виплавкою заліза
з болотних руд. Експонуються фрагменти глиняного ліпного посуду двох
типів - грубого, кухонного, та столового, з лискованою поверхнею,
прясла, залізні знаряддя.В етнічному відношенні носіїв зарубинецької
культури вважають давніми слов’янами - попередниками історичних слов’ян
І тис. н.е.
В
І-ІІ ст. н.е. - цей етап розвитку давньослов’янських племен дістав
назву пізньозарубинецького. Фрагменти посуду, прясла, скляні та
бронзові прикраси з цих пам’яток демонструються в експозиції.
В
III ст. н.е. на основі пізньозарубинецьких старожитностей складається
київська культура. У вітрині представлений характерний ліпний посуд -
горщики, лощені миски, прясла, бронзові прикраси з поселень київської
культури.
В
кінці ІІІ ст. н.е. поширюється черняхівська археологічна культур,
характерною прикметою якої є посуд, виготовлений на гончарному крузі. В
одному із похованні виявлені унікальні скляні речі - ваза та "шашки”.
"Шашки” являють собою по 11 плоских кружечків з білої та чорної
непрозорої скляної маси, знайдені на грудях похованого.
У
V - VI ст. слов’яни виступають на історичній арені під власними
іменами, яким належали пам’ятки пеньківської культури. Кераміка
пеньківської культури представлена виключно ліпними посудинами. У
вітрині експонуються зразки пеньківської кераміки з поселень V-VІ ст.
Внаслідок
розселення слов’ян у VII - VI-II ст. складаються нові племінні
об’єднання - волиняни, древляни, поляни, сіверяни, уличі, зароджується
ранньофеодальна руська держава, виникають слов’янські міста.
Вперше
Переяславль Руський згадується 907 року в договорі князя Олега з
Візантією, де він виступає як третє за значенням (після Києва та
Чернігова) давньоруське місто, купці якого отримували право безмитної
торгівлі та пільги в торгівлі з Константинополем. В експозиції
знаходяться унікальні речі, виявлені під час розкопок
церкви-усипальниці XI ст.: великий бронзовий свічник, хорос-люстра,
прикраси вівтаря.
|