Древние карты, булатные ножи, и сайт гражданской журналистики RT.KORR
Мир совершенен! Просто, к сожалению, мы часто этого не
замечаем. И не плохое зрение нам мешает в этом, а узкий кругозор своего взгляда.
Мир привычно заключается только в желаниях и нуждах одного, отдельно взятого
«я». Но ведь каждую минуту на земле происходит
столько всего интересного! И так хочется поделиться каждым своим движением и мыслями с
окружающим миром!
Ми знову вирахували незабраний скарб.
Цього разу Переяслав-Хмельницький. І знову Мазепа! Таке враження, що
дух великого Гетьмана блукає десь поруч... Фігура Мазепи була такою
масштабною, що навіть через кілька століть, історики не можуть пояснити
багатьох подій того часу, що якимось чином впливають на час нинішній.
Поговоримо про золото Павла Полуботка. Всі знають, що скарб є, і в той же час йогонема.
Виникли легенди, чутки. Чимало журналістів встигли щось написати,
депутати і чиновники побували в Лондоні. Відпочили. Урочисто
повідомили, що нічого нема, і шукати нікому. Бо їм так ХТОСЬ сказав!!!
Ми
кажемо, що скарб є, складає фантастичну суму з багатьма нулями, і
працює на групу сучасних банків, господарі яких походять з однієї
Середземноморської країни.
Доля й слава Переяслава Столиці гетьманські, столиці
козацькі… Скільки їх було, де та коли вони поставали? Здавалося б, мало
не школярські запитання. Та ба! Історики й досі не мають на них
загальноприйнятих, науково вивірених відповідей.
Нація
існує доти, доки зберігає пам'ять про своє минуле. У цьому сенсі
українцям не раз доводилося виборювати своє право на існування. За
часів Російської імперії наш народ намагалися позбавити мови, традицій.
Михайло Іванович Сікорський народився 13 жовтня 1923 р. в
місті Чигирині, рано втратив батьків, виховувався в дитячому будинку.
Незадовго до війни почав навчатися в авіаційному технікумі в Запоріжжі,
який згодом був евакуйований в Омськ, де готували спеціалістів для
фронту.
Один
із найкращих музеїв Історико-етнографічного заповідника "Переяслав" -
музей народної архітектури та побуту - музей під відкритим небом. Це
один із перших музеїв не тільки на Україні, а і в колишньому
Радянському Союзі, в якому зібрались архітектурні та побутові
пам'ятники наших предків.
2
жовтня 1738 року в Переяславі відкрився колегіум - один із небагатьох
учбових закладів на Лівобережній Україні. Викладання було на рівні
університету, викладачі підбиралися з Київської академії.
Колегіум мав дві ступені освіти: середня та вища освіта з шестирічним терміном навчання.
Музей Народного сухопутного транспорту Музей «Народного сухопутного транспорту і дорожнього побуту українців в XIX ст.» відкрито в 1993 році.
Музейна колекція збиралася
протягом трьох десятиріч науковими працівниками і наглядачами
заповідника. Були здійснені експедиції в райони України: на Полтавщину,
Сумщину, Київщину, Чернігівщину, південь України. Транспорт і
комунікації мають важливе значення в житті кожної людини. При допомозі
транспорту і шляхів сполучення люди підтримують між собою економічні і
культурні зв'язки, освоюють нові території.
Музей лікарських рослин У тепличному приміщенні під склом, розмістився музей лікарських рослин.
У першій залі зімітовано куток
знахарки. Тут висить ікона святого Пантелеймона-цілителя. Поруч -
портрет святого цілителя єпископа Єфрема-Переяславського, який у XI ст.
відкрив у місті лікарню.
Музей світопізнання і мирного освоєння космосу Музей
був створений у 1979 році за ініціативою академіка А.Ю.Ішлінського і
доктора С.В.Малашенка,працівників історико-культурного заповідника, за
допомогою АН СРСР, АН УРСР та Центру підготовки космонавтів ім.
Ю.Гагаріна.
Козацької слави Козацький період - одна із найславетніших сторінок нашої історії.
З ідей українського козацтва і
козацької вольності виросли українська культура, мистецтво. Сучасний
співець козацької епохи - Василь Леонтійович Завгородній - пензлем і
різцем створює знайомі образи гетьманів, полковників, простих козаків.
Музей кобзарства В центрі міста, в будинку 1903 року,
знаходиться музей історії кобзарства, що відкрився у 175-ту річницю від
дня народження геніального українського Кобзаря Т.Г.Шевченка. У
кожного народу завжди були свої народні співці, хранителі народних
переказів та історії. Вони переходили з селища до селища, передаючи в
піснях славетні подвиги, гіркі події, розказували про людську долю, про
прості людські мрії. Вони або розповідали, або наспівували всі свої думки, акомпануючи собі на музичних інструментах.
Економічне
і політичне зростання Переяславської землі сприяло тому, що Переяслав у
XI ст. перетворився на одне із найкрасивіших міст давньоруської
держави. Переяславська архітектурна школа залишила нам чудові зразки
архітектури XI - XII ст., які, на жаль, не збереглися до наших днів у
цілому вигляді.