Музей «Народного сухопутного транспорту і дорожнього побуту українців в XIX ст.» відкрито в 1993 році.
Музейна колекція збиралася
протягом трьох десятиріч науковими працівниками і наглядачами
заповідника. Були здійснені експедиції в райони України: на Полтавщину,
Сумщину, Київщину, Чернігівщину, південь України. Транспорт і
комунікації мають важливе значення в житті кожної людини. При допомозі
транспорту і шляхів сполучення люди підтримують між собою економічні і
культурні зв'язки, освоюють нові території.
Виникнення
транспорту на Україні відноситься до сивої давнини. Про це свідчать
археологічні і письмові джерела. Уже первісні люди, розселяючись по
ріках, користувались засобами пересування по воді, зокрема такими, як
зрубані дерева, плоти, видовбані човни. А з прирученням тварин - коней,
волів виник в'ючний транспорт, а також санний і колісний.
Представлений
сухопутний транспорт можна розділити на такі категорії: літній і
зимовий, що в свою чергу поділяється на господарський (кінський і
воловий) та виїзний. Основними видами сухопутного транспорту українців
з найдавніших часів були сани і вози. Всі це експонується в павільоні
музею, де представлені різноманіфтні транспортні засоби наших предків.
До
ХІХ ст. майже всі транспортні засоби виготовлялися із дерева, майстрами
- стельмахами. Пізніше з’явилися транспортні засоби виготовлені з
металевими деталями. У музеї можна побачити стельмахову майстерню,та
кузню.
Своєрідною окрасою музею є
олімпійська колісниця, квадрига, яка використовувалась для перевезення
олімпійського вогню для відкриття XXII літніх Олімпійських ігор в
Москві в 1980 р.
Дуже
цікава експозиція, в буквальному смислі, під ногами - різноманітне
шляхове покриття. Тут і дерев'яні, і грунтові, і асфальт, і бруківка
Експозицію доповнюють картини художника Ю.Г.Легенсьокого "Шляхами
України”... |