Вітаю Вас Гість | RSS

Субота, 22.07.2017, 09:51

Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [147]
Пошук
Наше опитування
За кого голосувати на найближчих виборах?
Всього відповідей: 9
Міні-чат
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Музей кобзарства
Музей кобзарства


    В центрі міста, в будинку 1903 року, знаходиться музей історії кобзарства, що відкрився у 175-ту річницю від дня народження геніального українського Кобзаря Т.Г.Шевченка.
    У кожного народу завжди були свої народні співці, хранителі народних переказів та історії. Вони переходили з селища до селища, передаючи в піснях славетні подвиги, гіркі події, розказували про людську долю, про прості людські мрії.
    Вони або розповідали, або наспівували всі свої думки, акомпануючи собі на музичних інструментах.
    На Україні їх називали кобзарями.
    Цей музей присвячується їм - відомим і безіменним кобзарям України.
    Перші народні інструменти - гуслі - були поширені ще в часи Київської Русі. В музеї експонуються гуслі з розкопок Давнього Новгороду. Перша згадка про гуслі датується 583 року.
    А перша згадка про кобзу відноситься до XVI ст.
    Час становлення Запорізької Січі - це час розвитку кобзарства, яке стало яскравим виразником козацького демократизму і волелюбства. Майже всі козаки вміли грати на кобзі. Вона мала від 4-х до 9-ти струн, і була незмінним атрибутом козака. Трохи пізніше кобзу майже повністю витіснила більш досконала бандура.
    Дуже часто козаки поверталися з полону осліпленні, і вони ставали професійними кобзарями. В ХVІІІ-ХІХ ст. кобзарі, як правило, були незрячі. Для захисту своїх інтересів, вони об'єднувалися в братства, мали свій статут, касу, суд, і навіть мову - лебінську. Члени братства мали право мати учнів. Щоб стати кобзарем потрібно було вчитися 2-3 роки у пана-майстра, а потім братство давало дозвіл самостійно грати.
    Кобзарі ділилися на мандрівників і потішників - останні грали при царі і вельможних маєтках. А 1738 році за царським указом в Глухові відкрилася співецька школа, де і навчали гри на бандурі.
    В цей час у Європі була поширена лютня. Вона стала прототипом торбану - панській бандурі. Його любила козацька старшина. Але в кінці XIX ст. торбан вийшов з вжитку. Зараз це музейна цінність. Крім торбану в музеї можна побачити кобзи, лютні, гуслі, цитру.
    Унікальним експонатом є кобза, яка має 20 струн. Крім цього експонуються атрибути козацького братерства: ікона, підсвічки, лампада, біблія.

Категорія: Мої статті | Додав: rostik (06.10.2010)
Переглядів: 229 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: